Цей сайт був створений ГО "Майдан Південь" для висвітлення 

роботи організаціЇ та для співпраці з громадскістю.

Волонтер-людина, яка добровільно, за власним бажанням, покликом серця, безкорисно виконує добру місію – допомагає нужденним!

Багато сказано і написано про складну та незамінну роботу волонтерів по всьому світу! Ці люди завжди у найскрутніших випадках, як Янголи-Охоронці знаходять час, сили та необхідний план дій для вирішення питання допомоги тим, кому найважче! Саме вчасне реагування, небайдужість і гаряче серце цих відчайдухів і тримає наш світ у тому вигляді, в якому ми його знаємо!!! Доведено, що там де здаються батьки, друзі, не допомагають закони та, навіть, держава постає безсилою, там завжди останню надію вселяють ці нестримні відчайдухи! Хіба така їхня сила віри у добро, потужна, нестримна енергія, не втомлюваність, незламність та величезна  мегавідповідальність не є провидінням Господнім в долях багатьох людей!?!

Не має права бути недонесена до людей історія одного з таких відчайдухів, який народився та виріс на Первомайщині. Мова піде про людину маловідому, непублічну, скромну, саме таким є голова ГО «Майдан Південь» Городнюк Ігор Іванович. Все, що можливо сказати про нього, кажуть за нього його добрі справи та мужня, мудра позиція ідейного патріота!!! Гаряче серце його любові до України привело його на Майдан. Вже на другий день після побиття студентів у Києві, він покинув всі справи, свою роботу та був там, де знав, що буде потрібним!!! Відтоді Майдан, як синонім перетворень на краще, синонім боротьби за справедливість та гідне  життя став його правилом, способом життя, що і втілилось у назві тієї справи, де на засадах революції гідності, власної громадянської позиції патріота, свідомої відповідальності та законності формується нова якість громадянського суспільства.

Більше року ця людина живе у стані самовідданого служіння волонтерській справі. Після закінчення революції у Києві, Ігор Іванович організував блокпост на Богополі, де був старшим, потім створив організацію «Майдан Південь», щоб разом з такими самими людьми, які, як і він, готові полишити всі свої буденні справи та відкласти на потім особисті проблеми, безкорисно та добросовісно допомагати в першу чергу українській армії та людям, які постраждали від терористичного підлого вторгнення агресора на нашу територію!

Багато добрих справ зроблено, безліч безсонних ночей пережито, спалено мільярди нервових клітин, подолано сотні перешкод, пройдений складний та тернистий шлях, загублено здоров’я та пропущено десятки сотен годин поряд з родиною – така ціна його самопожертви… Заради чого? Хіба можливо зрозуміти, коли в скрутний для країни час для цієї людини існує одне виправдання: «ТРЕБА»!!!

Герої не тільки у кіно чи у зоні бойових дій… Герої поміж нас! Непомітні, змучені і сиві, заклопотані, в брудній одежі і з руками, забрудненими мазутом, зі стомленими червоними очима, від цілодобового ремонту машин, які «ТРЕБА» переобладнати для  хлопців  з «Феніксу» та 28-ї механізованої.

Вдивляючись в очі цьому чоловікові, розумієш, що перед тобою стоїть Україна у всій своїй історичній красі – козацький дух – ні шагу відступу, ні хвилини, витраченої дарма або на себе, ні чого зайвого – тільки вперед, тільки до перемоги!!!

Ця історія не тільки про одну конкретну людину,хоча і у кожного своя, неповторна історія, але всі до одного мотиви та спосіб життя наразі є схожими! Схожі жертви і схожі почуття відповідальності та відчуття себе громадянином! Схожі ідеї, патріотизм та свідома самовідданість! І хоч ми і різні, але ми українці!!! І спільна мета у всіх нас одна – Єдина, Незалежна, Вільна та Квітуча Україна!!! Слава Україні!!! Героям-волонтерам Слава!!!